Що сталося 1971 року і чому це так важливо для криптовалют?

Щоб відновити світову економіку, яка сильно постраждала через Другу Світову війну, 1944 року представники 44 держав, що входили до Антигітлерівської коаліції, ухвалили угоду про нову валютну систему, названу Бреттон-Вудською за місцем проведення конференції.

В основі нової системи була фіксована вартість золота ($35 за тройську унцію) і тверді курси валют країн-учасниць, встановлені по відношенню до ключової валюти — долара США. Прив’язка була зумовлена тим, що вже тоді економіка Сполучених Штатів була найбільшою і найменше постраждала від війни.

У США також зберігалася приблизно половина світових запасів золота. Хоча Бреттон-Вудська система змінила систему "золотого стандарту", вона багато в чому була його продовженням: вартість валют була забезпечена запасами золота.

Нова система гарантувала конвертованість долара і зробила його світовою резервною валютою. Завдяки цьому та іншим заходам повоєнна економіка змогла повністю відновитися до початку 1950-х і продовжила швидко зростати. На Заході цей період тривалістю приблизно 25 років назвали "післявоєнним економічним дивом".

Протягом цього часу у світі зберігався високий попит на долари. Щоб задовольнити цей попит, Федеральна резервна система США (ФРС) друкувала гроші швидше, ніж збільшувався обсяг золота в резервах. Крім того, з початку 1960-х Сполучені Штати дедалі активніше втягувалися у війну у В’єтнамі, що вимагало підвищити державні видатки — їх також частково покривали за рахунок "друкарського верстата".

До 1969 року, коли президентом США став Річард Ніксон, загальна емісія долара перевищувала забезпечення в золоті в 4 рази. За словами професора Єльського університету Джеффрі Гартнера, який написав книжку про подальші події, у керівництві країни всерйоз побоювалися економічної дестабілізації. Крім того, "сильний долар" робив експорт товарів зі США дуже дорогим. У травні 1971 року з Бреттон-Вудської системи вийшла ФРН, а пізніше і Швейцарія. Інші країни також почали поступово обмінювати американську валюту на золото.

На початку серпня 1971 року Конгрес США рекомендував провести девальвацію долара. Саме це рішення протягом деякого часу вже таємно готували в адміністрації Ніксона. 15 серпня американський президент записав звернення до нації, в якому повідомив про відв’язку долара від золота. Ця подія отримала назву "Ніксонівський шок".

"Що це рішення означає для вас? Якщо ви хочете купити іноземний автомобіль або поїхати за кордон, ринкові умови можуть призвести до того, що на долари можна буде купити трохи менше. Але якщо ви серед абсолютної більшості американців, які купують продукти, зроблені в Америці, ваш долар коштуватиме стільки ж завтра, скільки й сьогодні", — зокрема, сказав Ніксон у своїй промові.

Наслідки Ніксонівського шоку та Рейганоміка

Головним наслідком відмови від "золотого стандарту" стала поява глобального ринку національних валют і вільних обмінних курсів грошей. Центральні банки отримали можливість проводити набагато гнучкішу грошово-кредитну політику, зокрема масштабно друкувати гроші для вирішення проблем держави та економіки.

Нова грошова система проявила себе на початку 1980-х років, після того як Рейган проголосив неолібералізм в економіці та неоконсерватизм у політиці.

Протягом 1970-х США та країни Заходу вразила стагфляція — послідовне знецінення валюти за відсутності економічного зростання. Адміністрація Рейгана значно скоротила рівень податків, особливо для бізнесу — це було покликане збільшити інвестиції та скоротити рівень безробіття. Рейган активно скорочував держвидатки на соціальні програми, але водночас істотно підвищив військовий бюджет і витрати на держапарат.

У результаті вдалося перемогти інфляцію і безробіття, однак зниження податкових надходжень і підвищення військових витрат призвело до різкого зростання дефіциту бюджету США, який активно покривали за рахунок нарощування національного боргу. У підсумку до 1988-го його показник зріс утричі, а Сполучені Штати вперше за багато десятиліть перетворилися з найбільшого світового кредитора на найбільшого позичальника.

У Рейганоміки були і довгострокові соціально-економічні наслідки: реальні доходи продовжили падати, а соціальне розшарування стало різко зростати. Цей тренд не вдалося зупинити донині: у період з 1964 по 2018 рр. доходи американців з поправкою на інфляцію зросли лише на 10%.

Як криптовалюти пов’язані з остаточним скасуванням "золотого стандарту"

Багато дослідників публікацій Сатоші Накамото і його соратників сходяться на думці, що біткоїн створювали під впливом Австрійської школи економіки та її послідовників. У своїх повідомленнях на форумах і в листах майбутні творці криптовалюти згадували таких економістів як Людвіг фон Мізес, який підтримував золотий стандарт і виступав проти принципу часткового банківського резервування. Також творець біткоїна черпав натхнення, ймовірно, у Фрідріха Гаєка, який розвивав концепцію приватних грошей, та Мюррея Ротбарда.

Критика концепції

Незважаючи на негативне ставлення до скасування "золотого стандарту", у науковому співтоваристві загалом позитивно сприймають рішення, ухвалене Ніксоном 1971 року. Опитування професійних економістів, проведене 2012 року, засвідчило, що жоден із них не бачить повернення золотого стандарту як спосіб поліпшити економічну систему.

Крім того, не доведено прямого зв’язку між зміною грошової системи, з одного боку, і зростанням нерівності та стагнацією, з іншого. Автори сайту WTF Happened In 1971 показали кореляцію, але не причинно-наслідковий зв’язок, що часто плутають. В одному з коментарів вони навіть визнали, що їхній проєкт — радше спроба поставити запитання, а не відповісти на нього, а сайт — мем. Зрештою, рівень життя як на Заході, так і у світі загалом після 1971 року не впав, а значно зріс.