Проєкт DocSensus: з появою блокчейна паперовий документообіг відійде в минуле

17 березня під час конференції BlockchainUA в Києві представники Deloitte Ukraine Сергій Бондаренко та Дмитро Павленко презентували свій новий проект DocSensus.

Днем пізніше команда проекту отримала друге місце на другому всеукраїнському Blockchain Хакатоні.

DocSensus являє собою реєстр корпоративної документації на базі технології блокчейн, яка захищає документи від несанкціонованих змін, фальсифікацій і втрат, дає змогу третім особам верифікувати їх за цифровими оригіналами.

Редакція ForkLog поговорила з творцями проєкту.

FL: На якій стадії проєкт перебуває наразі?

Д. П.: Ми працюємо над розв’язанням задачі навколо великої незадоволеності суспільства і бізнесу — потребою в ефективному, швидкому, зрозумілому документообігу та правовій безпеці. Оскільки наш юридичний статус повністю залежить від документа, нам потрібно, щоб цей документ був захищений, щоб його не можна було підробити, вкрасти, загубити.

FL: Як для цього застосовується блокчейн?

Д. П.: Я юрист і не професіонал у технологіях, але, познайомившись із блокчейном, я був вражений, як ця технологія здатна вирішувати правові та операційні потреби бізнесу.

С. Б.: Блокчейн ми використовуємо для двох основних завдань: для розподіленого і захищеного криптотехнологіями зберігання документів і підтвердження приналежності того чи іншого документа до певної юридичної або фізичної особи. Надалі ми будемо використовувати смарт-контракти, які керують життєвим циклом документів, і мультипідписи для документів, зміст яких авторизується групою людей.

FL: Виходить, це рішення підходить великим компаніям, у яких є необхідність у систематизації документообігу?

С. Б.: Насамперед, — у них є необхідність у забезпеченні захищеності документообігу. Ми все ще живемо в епоху рейдерства, і дуже багато неприємностей відбувається через банальні підробки документів. Тому, якщо говорити про великий бізнес, він, очевидно, має бути зацікавлений у цьому.

FL: Як довести державі, що були зафіксовані випадки рейдерського захоплення, як довести, що блокчейн — це реальна річ. Це буде працювати?

Д. П.: Ми виходимо з того, що блокчейн, якщо зовсім просто, це дуже надійне сховище, а не нове регулювання чи нова правова якість документа. За законом, документ може існувати в електронному вигляді й підписуватися електронним цифровим підписом.

FL: Тобто на рівні держави не буде жодних претензій, усе зрозуміло, прозоро і загальноприйнято?

Д. П.: Живучи в нашій державі, сказати, що в неї не виникне претензій і нерозуміння, я не маю права — питання однозначно виникнуть, але ми будемо до них готові.

С. Б.: З іншого боку, ми бачимо, що зароджується інтерес держави до блокчейну і масу викликів, які блокчейн несе для держави.

FL: Якщо ваша система документообігу працюватиме, як довести державній структурі, що вона дієва?

С. Б.: Проєкт розроблено відповідно до нормативів і регламентів, які існують щодо документа. Зазвичай в Україні технологічні новації часто впираються в те, що законодавство не завжди відповідає новаціям. Це показало [впровадження електронної системи держзакупівель] Prozorro: спершу технології завоювали цю сферу, потім пішли правові зміни.

У випадку з документообігом усе інакше: українське законодавство сильно випереджає рівень проникнення технологій. Наприклад, є норма, яка говорить про те, що всі копії цифрового документа на розподіленому сховищі є цифровими оригіналами. Або ж, якщо документ надіслано багатьом користувачам електронною поштою — за законом він вважається одним і тим самим оригіналом. Норму було ухвалено 2003 року, коли ще не було блокчейну. Зараз, коли ми записуємо документ у блокчейн, він одночасно лежить у всіх нодах якоїсь мережі, і ми перебуваємо повністю в правовому полі України, жоден документ не може бути визнаний вторинним, усі вони оригінали.

FL: Блокчейн необхідний для того, щоб підтвердити, що база не змінювалася?

С. Б.: Так, а ще цей документ не можна знищити. Були судові прецеденти, коли прямо в залі суду знищували документи, що слугували речовими доказами: люди їх просто з’їдали. Знищувати електронні докази, захищені блокчейном, буде вкрай складно, і це змінить правила гри, з цим доведеться рахуватися.

Д. П.: Я бачив у своїй судовій практиці випадки знищення цілих судових справ. Одного разу представник іншої сторони прийшов до суду знайомитися з матеріалами справи, залишив помічнику судді як заставу чужий паспорт і втік із цією справою. Немає справи — немає проблеми. Паперові архіви компаній нерідко знищуються різними "силами природи" — все це дуже багатьох звільняє від відповідальності.

С. Б.: Оскільки паперовий документ — це фізичний предмет, по-перше, потрібно чекати, поки хтось його кудись привезе. Адже ланцюжок подій не відбувається, поки документ не доставлено. Але ж він може бути не доставлений кур’єром, все що завгодно може статися… Наприклад, якщо це тендерна документація, — не встигли з подачею документів і пролетіли з тендером. У випадку з цифрою, щойно документ опублікували — він доступний одразу всім користувачам у будь-яких точках, і це величезна перевага.

Д. П.: У питанні про прийняття електронного документообігу державою, я б не був оптимістом, тому що це питання правової та технічної грамотності, просунутості правосвідомості. Та довіреність, яку ми показували на презентації, це по суті документ подвійного призначення. Його оригінал існує в цифрі, він підписаний ЕЦП і збережений у блокчейні. Але сьогодні з такою довіреністю я не зможу прийти до податкової, до суду, до ЖКС.

Тому я маю поки що створювати паперовий дублікат з усіма звичними атрибутами. Але в ньому — і це принциповий для мене момент — міститься інформація про те, що цей документ в оригіналі підписаний ЕЦП і збережений у блокчейні. На ньому є qr-код, за яким можна побачити цифровий оригінал на нашому сайті та в блокчейні.

FL: Ви створюєте універсальну систему, яка зможе працювати не тільки в Україні, а й по всьому світу?

Д. П.: Перш ніж виходити на ринок, ми вирішили, як хороший лікар, першу ін’єкцію зробити собі. Ми вибрали невеликий елемент нашого внутрішнього корпоративного обороту — довіреності. За рік їх видається небагато, 10-15 штук, і тепер вони оформлятимуться через блокчейн. Це буде наша нова корпоративна політика. Поступово будемо масштабувати на інші процеси.

FL: Припустімо, вашим сервісом користуватиметься велика організація, що створює кілька сотень документів на день. Як вона зможе орієнтуватися в них? Чи створено систему пошуку?

С. Б.: Зрозуміло, ми про це замислюємося. Насамперед, ми хотіли б максимально використати ті IT-системи, які вже у величезній кількості застосовують для створення й опрацювання документів. Найімовірніше, ми підемо шляхом створення низки API, за допомогою яких можна буде документ підписати і відправити в блокчейн замість друку.

FL: Як ви вважаєте, скільки часу піде на те, щоб потреба в паперовому документообігу зникла?

Д. П.: Ми віримо в те, що паперу нас позбавлять переваги цифри і блокчейну. Я бачу таку еволюцію. Сьогодні я приходжу до суду з класичною довіреністю, з логотипом компанії, зі звичною синьою печаткою і чиїмось закарлючком на ній. У суді її оцінюють на око і перевіряють мої паспортні дані. Наша перша електронна довіреність підписана ЕЦП і збережена, за qr-кодом її можна побачити в блокчейні.

Тепер у суді будуть бачити цю інформацію. Спочатку вони не розумітимуть, про що йдеться, потім вони зрозуміють, що це як мінімум спосіб додаткової валідації. Я вірю, що в якийсь момент, якщо документ не міститиме відсилання до свого електронного оригіналу, у суді з’являться запитання. А на наступному етапі сама практика призведе до того, що люди боятимуться ухвалювати рішення на підставі простого паперу, і він стане непотрібним.

FL: На якому блокчейні розроблено ваш сервіс?

С. Б.: На блокчейні Emercoin. Не виключено, що ми будемо використовувати інші блокчейни для більшої захищеності цих документів. Нам дуже подобаються розподілені сховища на базі IPFS, де можна зберігати тіла великих документів, а в блокчейні вказувати тільки ключову інформацію і посилання на ці документи.

Є ринок електронного документообігу, поки що це винятково централізовані рішення, але ми не бачимо жодних перешкод для побудови децентралізованої системи обміну документами між організаціями та громадянами, яка позбавить їх необхідності використовувати папір. Усі проєкти, які ми вигадуємо, одразу будуються на безпаперовому процесі всіх дій: усі користувачі авторизуються цифровим підписом, і далі всі їхні дії формуються одразу, без необхідності створювати папери. Це дуже зручно, ми завжди можемо отримати папір як дериватив, як копію, але цифровий оригінал завжди простіше відстежити: він зберігається в безлічі копій, резервується в блокчейні.

FL: Скільки коштуватимуть послуги цього сервісу?

С. Б.: Тут можна почати здалеку. Папір такий "живучий", тому що це дуже дешевий і зручний предмет, усі його люблять і жодні особливі технології для нього не потрібні. Технологію друку люди освоїли давно, виготовлення паперу теж, але от ліс страждає. І ми хочемо, щоб поменше паперу в Україні витрачалося на цю дурницю. Тому в нас конкуренція з папером за ціну. Технологія документообігу EDI, наприклад, дає змогу майже вдвічі прискорити скорочення витрат.

Поки що ми не можемо дати більш точної відповіді про вартість. Ми працюємо за методикою Design Thinking, тому ми будемо тестувати це з нашими клієнтами. Разом із ними ми оцінимо економічний ефект. Я не виключаю, що на початкових етапах він може бути не таким привабливим. Перший паровий двигун був дорогим, але майбутнє показало, що це був перспективний напрямок. Ми як бізнес орієнтовані на те, щоб зробити послугу доступною та ефективною.

FL: Тобто основні плюси для компаній — це економія і збільшення швидкості документообігу?

С. Б.: Так, наші клієнти платитимуть за послуги, і вони обходитимуться дешевше, ніж паперовий документообіг. Собівартість життєвого циклу документа на папері формату А4 в Україні в середньому становить 12 гривень, під час переходу на електронну форму операційні витрати відразу ж скорочуються до 6 гривень. Туди входять зарплата співробітника, принтери, картриджі, електроенергія, кур’єри. Упевнений, що в блокчейні це може бути ще дешевше, якщо системно підійти до цього питання.