Погляд на проблему "чорної скриньки" штучного інтелекту: протистояння дилемі довіри та пошук стратегій для прозорого штучного інтелекту.
Штучний інтелект (ШІ) нещодавно викликав фурор завдяки своїй здатності революціонізувати підхід до вирішення різних завдань і складних проблем. Від охорони здоров’я до фінансів, ШІ та пов’язані з ним моделі машинного навчання продемонстрували свій потенціал для впорядкування складних процесів, вдосконалення моделей прийняття рішень та отримання цінної інформації.
Однак, незважаючи на величезний потенціал технології, проблема "чорної скриньки" продовжує становити значну перешкоду для її впровадження, ставлячи під сумнів прозорість і зрозумілість цих складних систем.
Якщо коротко, то проблема "чорної скриньки" пов’язана зі складністю розуміння того, як системи штучного інтелекту і моделі машинного навчання обробляють дані і генерують прогнози або рішення. Ці моделі часто покладаються на складні алгоритми, які нелегко зрозуміти людині, що призводить до браку підзвітності та довіри.
Тому, оскільки ШІ все більше інтегрується в різні аспекти нашого життя, вирішення цієї проблеми має вирішальне значення для забезпечення відповідального та етичного використання цієї потужної технології.
Чорний ящик: Загальний огляд
Метафора "чорного ящика" походить від уявлення про те, що системи ШІ та моделі машинного навчання працюють у спосіб, прихований від людського розуміння, подібно до вмісту запечатаної, непрозорої коробки. Ці системи побудовані на складних математичних моделях і багатовимірних наборах даних, які створюють складні взаємозв’язки і закономірності, що керують процесами прийняття рішень. Однак ці внутрішні процеси не є легкодоступними або зрозумілими для людини.
З практичної точки зору, проблема "чорної скриньки" ШІ полягає у складності розшифрування міркувань, що лежать в основі прогнозів або рішень системи ШІ. Ця проблема особливо поширена в моделях глибокого навчання, таких як нейронні мережі, де кілька шарів взаємопов’язаних вузлів обробляють і перетворюють дані в ієрархічному порядку. Складність цих моделей і нелінійні перетворення, які вони виконують, роблять надзвичайно складним відстежити обґрунтування їхніх результатів.
Микита Бруднов, генеральний директор BR Group — компанії, що займається маркетинговою аналітикою на основі штучного інтелекту, — розповів Cointelegraph, що відсутність прозорості в тому, як ШІ-моделі приходять до певних рішень і прогнозів, може бути проблематичною в багатьох контекстах, таких як медична діагностика, прийняття фінансових рішень і судові розгляди, що значно впливає на подальше впровадження ШІ.
"В останні роки багато уваги приділяється розробці методів інтерпретації та пояснення рішень, прийнятих моделями ШІ, таких як генерація оцінок важливості ознак, візуалізація меж рішень і виявлення контрфактичних гіпотетичних пояснень", — сказав він, додавши, що "ці методи все ще залишаються нерозвиненими:
"Однак ці методи все ще перебувають у зародковому стані, і немає ніяких гарантій, що вони будуть ефективними у всіх випадках".
Бруднов також вважає, що з подальшою децентралізацією регулятори можуть вимагати, щоб рішення, прийняті системами ШІ, були більш прозорими і підзвітними, щоб забезпечити їх етичну обґрунтованість і загальну справедливість. Він також припустив, що споживачі можуть вагатися щодо використання продуктів і послуг зі штучним інтелектом, якщо вони не розуміють, як вони працюють і як відбувається процес прийняття рішень.
Джеймс Во, засновник DFG — інвестиційної компанії, яка активно інвестує в технології, пов’язані зі штучним інтелектом, — вважає, що проблема "чорної скриньки" не вплине на впровадження в осяжному майбутньому. На думку Во, більшості користувачів не обов’язково знати, як працюють існуючі моделі штучного інтелекту, і вони раді просто отримувати від них користь, принаймні поки що.
"У середньостроковій перспективі, коли новизна цих платформ зійде нанівець, скептицизму щодо методології "чорного ящика", безумовно, побільшає. Питання також зростатимуть, коли використання ШІ увійде в криптовалюту і Web3, де є фінансові ставки і наслідки, які слід враховувати", — визнав він.
Вплив на довіру і прозорість
Однією зі сфер, де відсутність прозорості може суттєво вплинути на довіру, є медична діагностика з використанням штучного інтелекту. Наприклад, моделі штучного інтелекту можуть аналізувати складні медичні дані в охороні здоров’я для постановки діагнозу або рекомендацій щодо лікування. Однак, коли лікарі та пацієнти не можуть зрозуміти обґрунтування цих рекомендацій, вони можуть поставити під сумнів надійність і достовірність цих висновків. Такий скептицизм може призвести до нерішучості у прийнятті рішень щодо застосування ШІ, що потенційно може стати на заваді прогресу у сфері догляду за пацієнтами та персоналізованої медицини.
У фінансовій сфері системи штучного інтелекту можна використовувати для кредитного скорингу, виявлення шахрайства та оцінки ризиків. Однак проблема "чорної скриньки" може створити невизначеність щодо справедливості та точності цих кредитних оцінок або обґрунтування сповіщень про шахрайство, обмежуючи здатність технології оцифровувати індустрію.
Криптоіндустрія також стикається з наслідками проблеми "чорної скриньки". Наприклад, цифрові активи та технологія блокчейн ґрунтуються на децентралізації, відкритості та можливості перевірки. Системи штучного інтелекту, яким бракує прозорості та інтерпретованості, можуть призвести до розриву між очікуваннями користувачів і реальністю рішень, які вони отримують у цій сфері.
Регуляторні проблеми
5 інструментів штучного інтелекту для перекладу
Ознайомтеся з інструментами штучного інтелекту, їхніми можливостями, перевагами та ціновими моделями, щоб знайти правильне рішення для ваших потреб….
5 інструментів штучного інтелекту для узагальнення наукової роботи
Відкрийте для себе можливості інструментів штучного інтелекту для вилучення ключових ідей і конденсування складної інформації без особливих зусиль,…
5 інструментів штучного інтелекту для навчання та досліджень
Розширюйте свої можливості в навчанні та дослідженнях за допомогою інструментів штучного інтелекту, щоб отримати конкурентну перевагу та вийти на новий…
5 мов програмування, які варто вивчити для розробки АІ
Python, Lisp, Java, C++ і R — популярні мови програмування для розробки АІ. Мови програмування важливі, тому що вони є інструментами, які розробники…
7 прикладів застосування штучного інтелекту в повсякденному житті
Штучний інтелект впливає на повсякденне життя: персональні асистенти, соціальні мережі, охорона здоров’я, автономні транспортні засоби, розумні будинки…
З точки зору регулювання, проблема "чорної скриньки" ШІ створює унікальні виклики. Почнемо з того, що непрозорість процесів ШІ може ускладнити для регуляторів оцінку відповідності цих систем чинним правилам і настановам. Крім того, брак прозорості може ускладнити здатність регуляторів розробляти нові рамки, здатні протистояти ризикам і викликам, пов’язаним із застосуванням штучного інтелекту.
Законодавцям може бути складно оцінити справедливість, упередженість і конфіденційність даних систем штучного інтелекту, а також їхній потенційний вплив на права споживачів і ринкову стабільність. Крім того, без чіткого розуміння процесів прийняття рішень у системах, керованих штучним інтелектом, регулятори можуть зіткнутися з труднощами у виявленні потенційних вразливостей і забезпеченні належних запобіжних заходів для зменшення ризиків.
Однією з помітних регуляторних змін щодо цієї технології став Закон Європейського Союзу про штучний інтелект, який наближається до того, щоб стати частиною статутного кодексу блоку після досягнення попередньої політичної угоди 27 квітня.
По суті, Закон про штучний інтелект спрямований на створення надійного та відповідального середовища для розвитку штучного інтелекту в ЄС. Законодавці прийняли систему класифікації, яка розподіляє різні види ШІ за ступенем ризику: неприйнятний, високий, обмежений і мінімальний. Ця система покликана вирішити різні проблеми, пов’язані з проблемою "чорної скриньки" ШІ, зокрема питання прозорості та підзвітності.
Неможливість ефективно контролювати і регулювати системи ШІ вже призвела до загострення відносин між різними галузями та регуляторними органами.
На початку минулого місяця популярний чат-бот зі штучним інтелектом ChatGPT був заборонений в Італії на 29 днів, насамперед через занепокоєння щодо конфіденційності, висловлене агентством із захисту даних країни через підозри в порушенні Загального регламенту ЄС про захист даних (GDPR). Однак 29 квітня платформі було дозволено відновити роботу після того, як генеральний директор Сем Альтман оголосив, що він і його команда зробили конкретні кроки для виконання вимог регулятора, зокрема розкрили свої практики обробки даних і впровадили заходи вікового цензу.
Недостатнє регулювання систем штучного інтелекту може підірвати довіру громадськості до програм штучного інтелекту, оскільки користувачі все більше занепокоєні упередженістю, неточностями та етичними наслідками, притаманними штучному інтелекту.
Вирішення проблеми "чорних скриньок
Для ефективного вирішення проблеми "чорної скриньки" ШІ необхідно використовувати комбінацію підходів, які сприяють прозорості, інтерпретованості та підзвітності. Дві такі взаємодоповнюючі стратегії — пояснюваний ШІ (XAI) і моделі з відкритим вихідним кодом.
XAI — це сфера досліджень, присвячена подоланню розриву між складністю систем штучного інтелекту та необхідністю їхньої інтерпретації людиною. XAI зосереджується на розробці методів і алгоритмів, які можуть надати зрозумілі людині пояснення рішень, що приймаються штучним інтелектом, пропонуючи уявлення про причини, що стоять за цим вибором.
Методи, які часто використовуються в XAI, включають сурогатні моделі, аналіз важливості ознак, аналіз чутливості та локальні пояснення, що інтерпретуються на основі діагностичних моделей. Впровадження XAI в різних галузях може допомогти зацікавленим сторонам краще зрозуміти процеси, керовані штучним інтелектом, підвищити довіру до технології та полегшити дотримання регуляторних вимог.
У тандемі з XAI сприяння впровадженню моделей ШІ з відкритим вихідним кодом може стати ефективною стратегією для вирішення проблеми "чорних скриньок". Моделі з відкритим кодом надають повний доступ до алгоритмів і даних, які керують системами ШІ, що дозволяє користувачам і розробникам ретельно вивчати і розуміти основні процеси.
Така підвищена прозорість може допомогти зміцнити довіру і сприяти співпраці між розробниками, дослідниками і користувачами. Крім того, підхід з відкритим вихідним кодом дозволяє створювати більш надійні, підзвітні та ефективні системи ШІ.
Проблема "чорної скриньки" в криптопросторі
Проблема "чорної скриньки" має значні наслідки для різних аспектів криптопростору, включаючи торгові стратегії, ринкові прогнози, заходи безпеки, токенізацію та смарт-контракти.
У сфері торгових стратегій і ринкових прогнозів моделі, керовані штучним інтелектом, набувають все більшої популярності, оскільки інвестори прагнуть отримати вигоду від алгоритмічної торгівлі. Однак проблема "чорної скриньки" заважає користувачам зрозуміти, як функціонують ці моделі, що ускладнює оцінку їхньої ефективності та потенційних ризиків. Як наслідок, ця непрозорість може призвести до невиправданої довіри до інвестиційних рішень, що приймаються за допомогою штучного інтелекту, або змусити інвесторів надмірно покладатися на автоматизовані системи.
Штучний інтелект відіграє вирішальну роль у посиленні заходів безпеки в екосистемі блокчейну, виявляючи шахрайські транзакції та підозрілу діяльність. Проте проблема "чорних скриньок" ускладнює процес перевірки цих рішень у сфері безпеки на основі штучного інтелекту. Відсутність прозорості у прийнятті рішень може підірвати довіру до систем безпеки, викликаючи занепокоєння щодо їхньої здатності захищати активи та інформацію користувачів.
Токенізація та смарт-контракти — два життєво важливі компоненти екосистеми блокчейну — також є свідками все більшої інтеграції ШІ. Однак проблема "чорного ящика" може затьмарити логіку, що стоїть за токенами, згенерованими ШІ, або виконанням смарт-контрактів.
Оскільки штучний інтелект революціонізує різні галузі, вирішення проблеми "чорних скриньок" стає все більш нагальним. Сприяючи співпраці між дослідниками, розробниками, політиками та зацікавленими сторонами галузі, можна розробити рішення, які сприятимуть прозорості, підзвітності та довірі до систем ШІ. Таким чином, буде цікаво спостерігати за тим, як ця нова технологічна парадигма продовжує розвиватися.