Що таке цифрова валюта центробанків (CBDC)?

CBDC (Central Bank Digital Currency) — цифрова валюта центрального банку. Це електронне зобов’язання монетарного регулятора, номіноване в національній рахунковий одиниці, яке слугує засобом платежу, міри та збереження вартості.

Навіщо потрібна CBDC?

Центробанки вже практикують віртуальну емісію валюти, значна частка платежів і переказів відбувається в безготівковій формі.

Відмінності CBDC від наявної системи полягають у такому:

• CBDC покликана підвищити стабільність і конкуренцію у фінансовій сфері на тлі суперництва банків з технологічними компаніями і криптовалютами.
• CBDC дає змогу підвищити фінансову інклюзивність, оскільки пропонує платіжну інфраструктуру з меншими витратами на перекази. Крім того, центральним банкам простіше працювати в цифровізованій економіці.
• CBDC розширить інструменти фіскальної політики, доступні регуляторам — наприклад, дасть змогу уникнути "пастки нульових ставок". За рахунок програмованості та прозорості CBDC регуляторам буде легше контролювати грошово-кредитну сферу. Прозоріші дані платіжних потоків підвищать якість макроекономічної статистики.
• CBDC стимулює використання місцевої валюти для оплати товарів і послуг, що особливо актуально в країнах, схильних до доларизації.
• Комерційна версія CBDC (тільки для банків) дасть змогу знизити розрахункові ризики, забезпечити цілодобовий доступ до ліквідності для банків і скоротити витрати під час транскордонних переказів.

Мотивація досліджень і розробок у сфері CBDC варіюється залежно від юрисдикції.

У розвинених економіках центробанки розглядають цифрову валюту як засіб підвищення безпеки та відмовостійкості, а також ефективності внутрішніх платежів і досягнення фінансової стабільності.

Для центробанків економік, що розвиваються, важливим фактором є досягнення фінансової інклюзивності.

Які бувають CBDC?

Єдиної загальноприйнятої класифікації CBDC не існує. Ключовими параметрами, за якими можна розділити їх на типи, є:

• архітектура;
• інфраструктура;
• технологія та умови доступу;
• рівень анонімності;
• можливість застосування для внутрішніх та/або транскордонних платежів.

Залежно від архітектури, дослідники виділяють дві основні категорії CBDC:

• Оптові (wholesale, вони ж комерційні або прямі);
• Роздрібні (retail/general purpose).

До категорії роздрібних входять три типи архітектур:

• Гібридні;
• Посередницькі;
• Непрямі (синтетичні).

Архітектури CBDC. Дані: звіт BIS від березня 2020 року.

На момент написання чотири центробанки розглядають пряму модель (мотив — посилення фінансової інклюзивності); сім розглядають гібридну або посередницьку модель (деякі з них — поряд із прямою моделлю). Однак більшість регуляторів ще не визначилися з архітектурою.

Що таке оптові або комерційні CBDC (W-CBDC)?

Оптова версія CBDC являє собою платіжну систему, керовану центральними банками. Вона доступна тільки вузькому колу користувачів (фінансовим інститутам, що зберігають кошти на рахунках центробанків, і професійним учасникам ринку). Аналогами оптових цифрових валют є кореспондентські рахунки та банківські депозити в центральних банках.

У разі нарахування процентного доходу оптові CBDC можна розглядати як процентні зобов’язання центрального банку.

Плюси та переваги оптових цифрових валют:

• можливість регулювання попиту на гроші;
• проведення гнучкої монетарної політики;
• забезпечення фінансової стабільності;
• забезпечення цілодобової банківської ліквідності;
• скорочення витрат під час транскордонних переказів;
• фіксація переказів у розподіленому реєстрі — це підвищує ефективність розрахунків, а також знижує кредитні та розрахункові ризики, оскільки джерелом коштів і гарантом за зобов’язаннями виступає центробанк;
• зниження контрагентських ризиків.

Мінуси оптових CBDC:

• сфера поширення обмежена міжбанківськими операціями, розрахунками за переказами, операціями клірингу та міжнародної торгівлі (де банки часто виступають гарантами за угодами).

Модель оптових CBDC користується в середовищі центральних банків найбільшою популярністю, оскільки потенційно здатна прискорити роботу фінансових систем, підвищити їхню безпеку і знизити витрати. У розвинених країнах системи роздрібних платежів і розрахунків уже досить ефективні, працюють практично в реальному часі та завжди доступні. Більшість громадян має доступ до банківських сервісів.

Технологія оптових CBDC дасть змогу підвищити ефективність взаємодії між різними сферами. Прямий зв’язок платформ акцій або валютного ринку з платформами готівки може підвищити швидкість здійснення угод і усуне розрахунковий ризик. Швидкість здійснення угод на позабіржових ринках і в сферах синдикованого кредитування, а також розрахунків за міжнародними торговельними операціями може значно зрости у разі встановлення зв’язку із системою миттєвих розрахунків на основі оптових CBDC.

Також оптові CBDC можуть спростити інфраструктуру транскордонних платежів, значно зменшивши кількість посередників. Завдяки цьому підвищиться її ефективність і безпека, зменшаться витрати, знизяться ризики ліквідності та контрагента.

Впровадження технології розподіленого реєстру також дасть змогу надати оптовим CBDC характеристики "смарт", включно з цільовим фінансуванням, обмеженням їхнього використання в часі та просторі, застосуванням кондиціональних ставок відсотка. Подібні особливості дадуть змогу центральним банкам задіяти нові інструменти монетарної політики, такі як персональні ставки кредитування.

Опції моніторингу в реальному часі та відстеження, а також контролю за грошовою масою допоможуть банкам і регуляторам у боротьбі з відмиванням грошей і в нагляді.

Що таке роздрібні CBDC ?

Роздрібні CBDC — цифрові валюти, доступні для широкого використання фізичними та юридичними особами. Слугують заміною готівки (або її доповненням) та альтернативою банківським депозитам. Нарахування процентного доходу, як правило, не передбачено.

Ключові особливості роздрібних CBDC

Хоча можливі різні варіації моделі роздрібних цифрових валют, більшість центробанків виділяють такі ключові характеристики:

• Роздрібна CBDC має бути новою формою грошей центрального банку, що випускається і контролюється регулятором. Пропозиція роздрібної цифрової валюти обумовлена монетарною політикою і контролюється центральним банком.
• CBDC має включатися до фінансової звітності центробанку.
• Цифрова валюта має прийматися як засіб платежу всіма громадянами, компаніями та державними органами.
• CBDC поширюється центробанком у співвідношенні один до одного з фіатною валютою і повинна вільно конвертуватися в готівку.
• CBDC мають функціонувати на відкритій інфраструктурі, що дасть змогу приватним компаніям створювати нові продукти та сервіси.
• Вартість транзакції має бути меншою, ніж в наявних системах.

Концепція роздрібних CBDC порівняно популярна серед центробанків економік, що розвиваються, де фінансові інституції прагнуть відігравати лідируючу роль у індустрії фінтеху, яка динамічно зростає, впроваджувати фінансову інклюзивність, прискорюючи рух у бік безготівкового суспільства, та зменшувати вартість емісії грошей і витрати на обробку банкнот.

Центральні банки розвинених країн не відчувають особливого ентузіазму щодо роздрібних CBDC. Регулятори не бажають створювати конкуренцію між коштами центробанків і приватного сектора, вважаючи потенційні вигоди від використання роздрібних цифрових валют обмеженими.

На їхню думку, впровадження роздрібних CDBC — занадто сміливий (або передчасний) крок.

Що таке гібридні CBDC?

Гібридні цифрові валюти являють собою щось середнє між прямими (оптовими) і непрямими (синтетичними) CBDC. Обробкою платежів займаються посередники, проте сама цифрова валюта є прямою платіжною вимогою на центробанк. Останній відповідає за розподілений реєстр з усіма транзакціями та керує резервною технічною інфраструктурою, що дає змогу перезапустити платіжну систему в разі відмови.

Одним із ключових елементів архітектури гібридної CBDC є нормативно-правова база, що лежить в основі прав на валюту, відокремлюючи їх від балансових звітів постачальника платіжних послуг (PSP). Якщо постачальник не може виконувати свої зобов’язання, то активи авуари в CBDC не вважаються частиною активів PSP, доступних кредиторам.

Правова основа дає центральному банку можливість передавати контракт роздрібного клієнта з непрацездатним PSP повністю функціональному постачальнику.

Інший ключовий елемент — технічна можливість забезпечити перенесення активів. Банк зобов’язаний підтримувати процес здійснення платежів у ситуації, коли посередник зазнає технічних труднощів. Отже, фінустанові необхідна можливість відновлення балансу роздрібного клієнта. Тому банк зберігає копію CBDC-активів роздрібного клієнта, що дає змогу переміщати активи від одного PSP до іншого в разі технічного збою.

Плюси і мінуси гібридних CBDC

Як проміжне рішення ця модель може мати кращу стійкість до стресів, ніж непрямі (синтетичні) CBDC, але складнішу в управлінні інфраструктуру з точки зору центрального банку.

Гібридними CBDC управляти дещо простіше, ніж прямими (оптовими). Оскільки центральний банк не взаємодіє з роздрібними користувачами безпосередньо, він може зосередитися на обмеженому наборі ключових процесів, таких як розрахунки за платежами. Водночас посередники можуть керувати іншими сервісами, включно з підтвердженням миттєвих платежів.

Гібридні CBDC розширюють можливості зберігання резервів у центробанках, а також покращують взаємодію різних платіжних систем.

Що таке посередницькі CBDC?

Архітектура посередницьких цифрових валют нагадує архітектуру гібридних CBDC. У цьому випадку монетарний регулятор контролює оптовий реєстр, а не центральний реєстр усіх роздрібних транзакцій. Посередницькі CBDC являють собою пряму платіжну вимогу на центробанк, тоді як платежі здійснюють посередники.

У Банку міжнародних розрахунків (BIS) відзначають зростання кількості центробанків, які схиляються до гібридних і посередницьких моделей CBDC. Лише кілька юрисдикцій розглядають "прямі" проєкти, в яких регулятор бере на себе всі платежі користувачів.

Що таке синтетичні або непрямі CBDC (sCBDC)?

Поряд із вищеописаними трьома архітектурами CBDC загального призначення існує й інший підхід. В його основу покладено модель непрямого надання роздрібних цифрових валют через фінансових посередників.

Модель sCBDC також відома як "дворівнева" CBDC, оскільки нагадує наявну дворівневу банківську систему.

Посередники в особі компаній-емітентів забезпечує всі зобов’язання регулятора перед роздрібними клієнтами (у формі непрямих CBDC) за допомогою активів у фактичних CBDC (або інших коштів), депонованих у центральному банку. Посередники контролюють комунікації з роздрібними клієнтами, мережеві платежі та повідомлення іншим посередникам, а також оптові платіжні інструкції центральному банку.

Центробанки забезпечують захист активів і прав клієнтів проміжних структур (компаній-емітентів), контролюють реєстр транзакцій і керують резервною технічною інфраструктурою.

Випущені компаніями-посередниками sCBDC забезпечені резервами центробанків.

sCBDC вимагають розширення доступу до резервів центробанків для фінустанов, фінтех-стартапів і великих технологічних компаній. Резервне забезпечення дозволяє провайдерам sCBDC гарантувати погашення зобов’язань за номінальною вартістю.

Плюси і мінуси sCBDC

sCBDC дешевші і не настільки ризиковані порівняно з аналогами, що випускаються безпосередньо і є більш керованими. Вони також дозволяють приватному сектору активніше впроваджувати інновації та ефективніше взаємодіяти з клієнтами, а центральним банкам — забезпечувати довіру з боку користувачів.

Мінус у тому, що суспільство може розглядати sCBDC як продукт, випущений під брендом центробанку, не цілком розуміючи, що регулятор несе за нього обмежену відповідальність

Як центробанки ставляться до CBDC?

На думку експертів, розвиток CBDC — одна з найважливіших тенденцій у монетарній сфері, яка радикально змінить світ грошей у найближче десятиліття.

За даними БМР, станом на січень 2020 року дослідженнями і розробками в галузі CBDC займалися понад 80% центробанків.

Станом на січень 2020 року дослідженнями і розробками в галузі CBDC займалися понад 80% центробанків. Дані: блог ConsenSys.

Випущений BIS у квітні 2020 року звіт свідчить, що пандемія коронавірусу лише прискорила розроблення в цьому напрямі. Згідно з документом, у розробленні CBDC лідирують Китай, Швеція та Канада.

Порівняно з 2019 роком зросла кількість виступів, у яких представники центробанків зачіпали різні аспекти CBDC.

Зростання кількості виступів представників центробанків з питань CBDC. Дані: звіт BIS від серпня 2020 року.

Якщо у 2017-2018 роках публічні висловлювання керівників і членів рад директорів центробанків про цифрові валюти мали переважно негативний характер, особливо щодо роздрібних CBDC, то наприкінці 2018 року риторика почала змінюватися. Наразі представники центробанків оцінюють CBDC скоріше позитивно.

З кінця 2018 року керівники центробанків оцінюють CBDC швидше позитивно. Дані: звіт BIS від серпня 2020 року.

Кількість центробанків, готових випустити CBDC у найближчі шість років, за 2019 рік подвоїлася:

"Центральні банки, що представляють п’яту частину населення планети, повідомили, що, найімовірніше, випустять CBDC у найближчому майбутньому", — ідеться у звіті BIS.

Автори дослідження уточнюють:

"Станом на середину липня 2020 року 36 центральних банків опублікували роботи, в яких розглядаються роздрібні або оптові CBDC. Щонайменше три країни (Уругвай, Еквадор та Україна) завершили пілотні проєкти роздрібних CBDC. Наразі здійснюються пілотні проєкти ще шести роздрібних CBDC: у Швеції, у Південній Кореї, у Східно-Карибському валютному союзі, на Багамських Островах, у КНР та в Камбоджі".

Станом на літо 2020 року 18 центробанків опублікували дослідження з питання роздрібних CBDC, а 13 банків анонсували дослідження або розробку оптових CBDC. Дані: звіт BIS від серпня 2020 року.

Які CBDC вивчають і тестують центробанки?

Зростає кількість банків, які вважають перспективними цифрові валюти з гібридною або посередницькою архітектурою. У цьому контексті CBDC — пряма платіжна вимога на центробанк, але приватний сектор контролює взаємодію з клієнтами.

Лише в лічених юрисдикціях розглядаються моделі, в яких центральний банк відіграє значну операційну роль у платежах клієнтам.

Центробанки частіше обирають пряму або гібридну/посередницьку архітектури в юрисдикціях з відносно високим рівнем життя, широким доступом населення до банківських послуг та ефективним державним управлінням.

У менш розвинених країнах центробанки, як правило, не специфікують обрану ними архітектуру.

Інфраструктура (технічна концепція) CBDC

Інфраструктура може бути заснована або на традиційній централізованій базі даних, або на розподіленому реєстрі (DLT).

Багато банків розглядають різні технологічні опції. Однак поточні апробації концепції CBDC засновані переважно на DLT, а не на традиційній технологічній інфраструктурі.

Центробанки, які експериментують з DLT, використовують, як правило, permissioned-системи, в яких оператори мають право вирішувати, кого приймати в мережу.

Технологія доступу і ступінь анонімності використання

Технологія доступу на основі рахунків (account-based)

CBDC на основі рахунків прив’язані до ідентифікаційної інформації. Завдання поєднувати якості готівки як інклюзивного і стійкого до криз засобу платежу з характеристикою анонімності може виявитися непростим.

Це найбільш популярна концепція — її розглядають п’ять центробанків.

На основі токенів (token-based)

Механізм доступу на основі цифрових токенів дає змогу реалізувати різні вартісно-орієнтовані варіанти способів оплати — наприклад, випускати передплачені CBDC-банкноти. Останні можна обмінювати як фізично, так і в цифровому форматі.

Однак це пов’язано з ризиком злочинної діяльності та фальшивомонетництва. Крім того, доступ за такою схемою ускладнений для людей, позбавлених доступу до банківських послуг і змушених користуватися тільки готівкою.

Цю концепцію розглядають три центробанки.

Можливість використання для внутрішніх та/або транскордонних платежів

CBDC можуть використовуватися для розрахунків усередині країни або для транскордонних платежів. Відповідно, модель цифрової валюти може передбачати роздрібні та оптові взаємозв’язки та опції доступу для резидентів або нерезидентів. CBDC для внутрішнього використання на основі токенів буде відкрита для всіх, включно з нерезидентами.

Більшість проєктів схиляються до внутрішнього використання. ЄЦБ, центробанки Франції, Іспанії, Нідерландів, а також Східно-Карибський центральний банк, навпаки, фокусуються на транскордонному використанні цифрових валют.

Підписуйтесь на новини ForkLog у Telegram: ForkLog Feed — уся стрічка новин, ForkLog — найважливіші новини та опитування.