Що таке австрійська економічна школа?

Австрійська економічна школа (АЕШ) — напрям економічної теорії, основним постулатом якої слугує ідея про первинність самоорганізуючої сили ринкового цінового механізму.

Які ключові положення концепції АЕШ?

• Цінність має суб’єктивний характер і не існує поза свідомістю людини, а праця, витрачена на виробництво блага (товару або послуги), не є ні джерелом, ні мірилом його цінності.
• Поведінка споживачів важко піддається прогнозуванню, характер ринків постійно змінюється, тому математичне моделювання в економіці, так само як і планова економіка, практично неможливі.
• Єдиний шлях до побудови осмисленої економічної теорії — виводити її з базових принципів людської діяльності.
• Головними принципами економічної політики мають бути невтручання (або мінімальне втручання) в економіку з боку держави, економічний лібералізм і лібертаріанство.

Як виникла і розвивалася австрійська економічна школа?

АЕШ отримала назву від походження її батька-засновника — австрійського економіста Карла Менгера, фундаментальна праця якого, "Основи політичної економії", була опублікована 1871 року.

Його головними учнями і послідовниками були Євген (Ойген) Бем-Баверк, автор праці "Основи теорії цінності господарських благ" (1886), Фрідріх фон Візер, автор книжки "Теорія суспільного господарства" (1914), і Людвіг фон Мізес, головна праця якого, "Людські дії: трактат про економіку", була опублікована 1949 року.

Інші видатні представники АЕШ — економісти Генрі Гезлітт, Мюррей Ротбард і нобелівський лауреат Фрідріх фон Гаєк.

Австрійську школу класифікують як одну з національних шкіл (поряд із лозаннською, англо-американською чи кембриджською), що розвивали такий напрям економічної науки, як маржиналізм. Інші її назви — "Психологічна школа" та "Віденська школа".

Австрійська школа була впливовим напрямом економічної думки в першій половині XX століття, проте поступово набагато більшого впливу набула Кейнсіанська школа, заснована Джоном Мейнардом Кейнсом у 20-х роках минулого століття.

Суть доктрини Кейнса (державне регулювання економіки за допомогою контролю процентних ставок і грошової маси) ідеально відповідала наявному державному устрою. Кейнсіанство стало домінантною економічною доктриною на Заході. У руслі цієї ідеології 1944 року під час Бреттонвудської конференції з валютно-фінансових питань було створено Міжнародний валютний фонд (МВФ). Ця організація відіграла вирішальну роль у формуванні післявоєнної глобальної монетарної системи, затвердивши як стандарт золото і долар США.

Іншою впливовою економічною школою у XX столітті став марксизм, який вважає, що гроші як такі, будучи інструментами капіталізму, нежиттєздатні, оскільки приречена сама капіталістична система.

Захід потрапив під вплив ідей Кейнса, а СРСР і країни соціалістичного табору — під вплив ідей Карла Маркса, і австрійська школа стала досить маргінальною, проте в другій половині минулого століття почала відновлювати свої позиції. У наші дні активно діють Інститут Людвіга фон Мізеса та Товариство з розвитку австрійської економічної теорії, які публікують нові праці економістів, які працюють в австрійській традиції, перевидають праці класиків цього напряму, випускають журнали та проводять наукові конференції.

У XXI столітті спостерігається сплеск інтересу до АЕШ, не в останню чергу — завдяки розвитку технології блокчейн і криптовалют.

Як АЕШ вплинула на становлення і розвиток криптовалют?

Коріння біткоїна сягає руху криптоанархістів, які багато в чому спираються на праці економістів австрійської школи. Whitepaper біткоїна вперше було опубліковано в розсилці електронної пошти (мейлінг-листі) криптографів і програмістів, які прагнуть забезпечити конфіденційність і фінансову незалежність людей за допомогою технологічних інновацій.

Хеш генезис-блока біткоїна містить заголовок статті "Chancellor on brink of second bailout for banks" британського видання The Times. У статті розповідається про надання державної допомоги банкам під час економічної кризи 2008 року. Хоча заголовок процитовано поза контекстом, цитата може вказувати на те, що творець біткоїна, як і АЕШ, вважав неприйнятним державне втручання в економіку.

У whitepaper біткоїна також наведені цитати з робіт британського криптографа Адама Бека і комп’ютерного інженера Вея Дая. За словами Сатоші Накамото, біткоїн "являє собою реалізацію пропозиції b-money Вея Дая… і пропозиції Bitgold Ніка Сабо". Сабо зазнавав прямого впливу представника АЕШ Ф. Гаєка. Своєю чергою маніфест Вея Дая, в якому він висуває ідею b-money, починається зі слів: "Я захоплююся криптоанархізмом Тіма Мея".

"Криптоанархія — це кібернетичне втілення анархо-капіталізму, що не визнає державних кордонів і дає змогу громадянам здійснювати будь-які економічні операції на основі консенсусу".

Цей ідеал близький до поглядів американського політичного філософа Мюррея Ротбарда, послідовника АЕШ. У книзі Ротбарда "Етика свободи" (The Ethics of Liberty) лібертаріанський анархо-капіталізм подано як природне і єдино можливе втілення ідей автономності суб’єкта, наділеного свободою волі.

Ротбард припускає, що в основі анархо-капіталістичного суспільства лежатиме відмова від насильства як такого. На його думку, будь-яка агресія з боку індивідуума або держави, зокрема примус з боку "правителів", не має морального виправдання.

Біткоїн та інші криптовалюти мають суто добровільну і мирну природу. Вони передбачають фінансову інфраструктуру, засновану на добровільній співпраці. Призначення криптовалют — наділити людей фінансовими інструментами, що дають змогу захиститися від інфляції та державного нагляду. Успіх криптовалют можливий завдяки їхній власній ефективності як технології економічного обміну, а не внаслідок примусу з боку держави.

Ідеологічні симпатії Сатоші Накамото перегукуються з поглядами представників АЕШ, а Віталіку Бутеріну, творцеві другої найбільшої криптовалюти Ethereum належать слова: "Я вважаю, що австрійська економіка була цілим світом".

Характеристики протоколу біткоїна змушують згадати книжку Фрідріха фон Гаєка "Приватні гроші", в якій цей представник австрійської школи вказує на необхідність усунення урядової монополії на емісію платіжних засобів і пропонує створити конкурентну систему засобів розрахунків між юридичними та фізичними особами.

Навіть аналітики Європейського центрального банку (ECB) у звіті "Схеми з віртуальними валютами" проводять прямий зв’язок між децентралізованою цифровою валютою та австрійською школою. У документі йдеться про те, що коріння філософії біткоїна сягає "прямої критики існуючих фіатних грошей і втручання з боку урядів та інших агентств", яке, на думку Мізеса, Гаєка і Бем-Баверка, "призводило до погіршення бізнес-циклів і значної інфляції".

Як ставляться до криптовалют сучасні представники АЕШ?

Децентралізовані цифрові валюти вільні від державного контролю більшою мірою, ніж фіатні. Механізм, за допомогою якого створюються і передаються нові одиниці біткоїна, забезпечує його дефіцитність і повагу до незалежності індивідуального користувача. Ці характеристики не можуть не викликати симпатію АЕШ.

У своїй книзі "Коротка історія грошей" Сейфедін Аммус, сучасний представник австрійської школи, обґрунтовує претензії біткоїна на роль "твердих грошей", про які говорить АЕШ. Він пояснює, що, на думку теоретиків АЕШ, цінність валюти зумовлена не зовнішнім забезпеченням (у вигляді золота чи інших активів), а співвідношенням попиту та пропозиції — рівнем довіри. У випадку криптовалют на формування їхньої ціни впливає психологія поведінки учасників ринку. Поки люди вважають біткоїн та інші криптовалюти такими, що заслуговують на довіру, попит на них зростає. Падіння курсу можливе лише в разі втрати суспільної довіри. Таким чином, збереження стабільно сприятливої обстановки в криптовалютній індустрії вже служить гарантом стабільності курсу.

Хоча одні представники сучасної АЕШ (Конрад Граф, Даніель Кравіц, Роберт Мерфі, Сейфедін Аммус) називають себе біткойн-максималістами, інші сумніваються в тому, що біткойни та їхні аналоги зможуть стати замінити собою фіатні валюти.

Наприклад, економіст Джозеф Салерно (з ним погоджуються й інші представники австрійської школи) підтримує ідею валюти, вільної від державного контролю, але сумнівається у швидкому освоєнні та впровадженні нових фінансових технологій.

Австрійська школа розглядає вільний ринок як вищу цінність і вважає, що ринок сам визначає найкращу форму грошей, виходячи з фактора ефективності. "Агресивне" просування біткоїна як грошей ці представники АЕШ вважають таким, що суперечить концепції вільного ринку. Джозеф Салерно каже:

"У зв’язку з біткоїном мене бентежить та обставина, що ніхто не проводить кампанію на користь золота. Навіщо нав’язувати біткоїн? Чому б просто не дозволити йому вийти переможцем у ринковій боротьбі? Я не впевнений у його життєздатності. Зараз він життєздатний, будучи ефективним платіжним засобом. Однак я не думаю, що він уже став засобом обміну".

У фундаментальних працях Менгера, Мізеса, Ротбарда і Гаєка гроші визначаються як "відчутний об’єкт". Ця характеристика не застосовна до криптовалют, що дає скептикам із числа послідовників АЕШ привід не вважати їх грошима.

Їхні опоненти заперечують на це, вказуючи, що уявлення, згідно з яким товар має бути фізичним і відчутним, застаріло. За їхніми словами, до появи біткоїна не було концепції "дефіцитного цифрового товару". Якщо раніше для цифрового товару не було відповідної технологічної бази, то тепер вона є, і від стереотипу про фізичний характер цінності слід відмовитися.

Багато економістів австрійської школи старшого покоління вважають найкращою формою грошей золото, тоді як їхні молодші колеги схиляються до криптовалют. Можливо, це пояснюється тим, що молоді представники АЕШ краще знайомі з технологічним боком питання і здатні зрозуміти, як у світі розвинених технологій застосовні принципи, викладені в працях батьків-засновників школи.

У наші дні послідовники АЕШ не можуть не визнавати, що їхні сподівання на золото як "тверді гроші" так і залишилися теоретизацією, тоді як криптовалюти вже стали цілком функціональними грошима з реальними сценаріями використання.

Окремі представники АЕ вважають, що "твердими грошима" може стати стейблкоїн, забезпечений золотом, хоча визнають: подібна модель ризикує стати об’єктом державного контролю, оскільки держава завжди може конфіскувати забезпечення.

Усі представники АЕШ згодні в тому, що вільний ринок рано чи пізно визначить найкращу форму грошей, особливо за умови відсутності державного втручання. Доти, доки цього не сталося, необхідно продовжувати чинити на державу ідеологічний тиск, вважають вони.

Підписуйтесь на канал Forklog в YouTube!