Влада США звинуватила адміністратора біржі WEX Олексія Білюченка і розробника BTC-e Олександра Вернера у змові з метою відмивання коштів, отриманих під час злому сервісу Mt.Gox. Це лише один із безлічі кримінальних епізодів, у яких фігурують обвинувачені у справі BTC-e/WEX. Заплутаній історії російської біржі присвячена книга журналіста Андрія Захарова "Крипта. Як шифропанки, програмісти і шахраї скували Росію блокчейном". Публікуємо главу, присвячену тому, як власникам WEX на тлі краху біржі запропонували перемістити всі активи на рахунки силових структур.
Біткоїни у "фонд ФСБ"
На початку серпня 2019 року я отримав повідомлення в телеграмі від аноніма з намальованою примарою на аватарці. Я не дуже здивувався: я працював у кількох відомих виданнях, мій телефон є у всіляких базах журналістів, і незнайомі люди періодично приходять до мене в личку. "Привид" створив секретний чат і одразу заінтригував по максимуму. "Я знаю, ви шукаєте адміна біржі Білюченка. Я можу вам розповісти про нього", — написав він мені.
"Привид" відмовився обговорювати будь-які подробиці в листуванні або навіть захищеній розмові через месенджер і наполіг на зустрічі. Але не в Москві, де я жив тоді, а в Петербурзі. Зазвичай у такому разі домовляєшся з редактором про систему умовних сигналів: повідомити, що зустрівся; сповістити за півгодини, що все гаразд; дати про себе знати за годину. Розробили ми таку систему і цього разу.
"Привид" призначив зустріч у мережевому пабі в центрі. Робочий день був у самому розпалі, народу майже не було, і ми сіли в дальньому залі. Він представився Євгеном, але нічого не розповів про себе. За легкою сибірською говіркою я вирішив, що він, можливо, теж із Новосибірська, як і Білюченко, а подробиці з життя "адміна", якими він одразу ж засипав мене, навели на припущення, що Євген може бути кимось із команди засновника BTC-e/Wex. Розпочалася обідня перерва, паб заповнювався, і щоразу, коли повз нас проходили люди, Євген замовкав і чекав, доки вони відійдуть на відстань, на якій уже не зможуть зрозуміти, що він говорить. Його розповідь із вкрапленням таких слів і фраз, як "ФСБ", "кримінальна справа", "замкнули в готелі", "ФБР", "вкрав", і справді звучала дуже інтригуюче. "Але я не можу нічого з цього написати, поки в мене не буде залізобетонних доказів", — сказав я нарешті Євгену.
Після повернення до Москви він надіслав мені матеріали кримінальної справи, порушеної російською поліцією після краху криптобіржі Wex. Була потрібна перевірка — справжні вони чи ні. Для початку я набрав Васильєва, який тоді десь "відмокав" після першої відсидки в зарубіжній в’язниці (італійській), і показав йому копію його власних свідчень, які теж були в надісланих мені документах. Той, підтвердивши їхню автентичність, у властивій йому манері одразу ж перейшов в атаку: "А де ти їх узяв? А дай почитати свідчення Білюченка?"
У матеріалах також виявився двогодинний запис розмови двох людей, голос одного з яких був дуже схожий на голос Малофєєва, а інший, судячи з контексту, належить Олексію Білюченку. Я попросив одного спільного знайомого послухати, чи дійсно один із співрозмовників — засновник BTC-e, і той заявив, що на 80% це він. На відміну від Білюченка, зразків голосу Малофєєва багато в інтернеті, і тому ми в Російській службі Бі-бі-сі, де я тоді працював, вирішили підійти до верифікації більш фундаментально.
Ми відправили фрагмент запису з матеріалів кримінальної справи в петербурзьку "Криміналістичну лабораторію аудіовізуальних документів". Зокрема, раніше вона займалася відновленням магнітних фонограм із підводного човна "Курськ" і діагностикою автентичності фонограм із Ту-154, що розбився під Смоленськом, із президентом Польщі на борту. Експерт — Поліна Зубова — колись працювала в експертно-криміналістичному центрі ГУВС по Петербургу і Ленобласті, потім очолювала відділ відеофонографічних досліджень Північно-Західного регіонального центру судової експертизи Міністерства юстиції. Загалом, усе солідно.
Як зразок голосу Малофєєва ми представили уривки з двох інтерв’ю підприємця. Прізвище ідентифікованої особи експертам не називали. За оцінкою лабораторії, якість основного запису загалом задовільна, розбірливість мови "практично повна". Головний висновок: мова на порівнюваних записах належить одній і тій самій людині. Так, наприклад, ті, хто говорить, мають одну й ту саму висоту і силу голосу, стиль і висоту артикуляції, однакову специфіку вимовляння окремих груп голосних і приголосних.
У тому, що матеріали справжні, у мене мало сумнівів. Головне в них — свідчення самого Білюченка, в яких він викладає свою версію подій 2017-2018 років. У цій версії засновник BTC-e постає як жертва, тому "Привид", явно пов’язаний з адміном, і надіслав усі ці документи мені: навряд чи оточення Білюченка наважилося б на "злив", якби в підсумку весь негатив клієнтів вилився на самого засновника BTC-e. Малофєєв, звісно, відразу й однозначно заявив, як ставиться до цієї версії, передавши мені через пресслужбу, що матеріали "сфабриковані".
Спробую викласти свідчення Білюченка детально і водночас — постійно підкреслюючи, що це всього лише його версія тих подій.
Коли Білюченко і Винник у 2011 році запускали біржу BTC-e, криптовалюти цікавили тільки вузьку IT-тусовку і шифропанків. Восени 2017 року про крипту говорили всі, навіть Володимир Путін, який буквально за кілька місяців до появи Wex зустрівся з Віталіком Бутеріним. За версією Білюченка, коли адвокат Мусатов запропонував йому співпрацювати з Малофєєвим, той уже цікавився криптовалютами і навіть хотів розвивати свій бізнес-проект у цій сфері. Після кількох зустрічей в офісі в тому самому "Новинському пасажі" Білюченку було запропоновано зробити криптобіржу Vladex у Владивостоці. І не просто черговий торговий майданчик, а легальну платформу для обміну цифрових грошей, робота якої санкціонована державою.
"Призрак" разом із матеріалами кримінальної справи надіслав мені копію документа під назвою "Меморандум про взаєморозуміння", який нібито підписали Малофєєв і Білюченко на початку 2018 року. Мету проекту сформульовано витіювато — побудова у Владивостоці "на базі наявної біржі [Wex] нової біржі як спеціальної інфраструктури розрахунків для збереження фінансово-економічного суверенітету Російської Федерації". У ньому прописані навіть частки: три чверті статутного капіталу (75%) у новому майданчику, якщо вірити документу, мав отримати власник "Царьграда".
Сліди Vladex я знайшов у відкритих джерелах: у березні 2018-го у Владивостоці було зареєстровано компанію "Владекс", 99% в якій належать молодому кіберспортсмену Кирилу Малофєєву, синові Костянтина Малофєєва. Щоправда, Малофєєв-молодший заявив мені, що ця фірма не має жодного стосунку до проєкту криптобіржі Vladex, а такої людини, як admin Олексій Білюченко, він не знає. Я ввічливо уточнив, чому ж тоді поштова адреса на сайті Vladex збігається з юридичною адресою його компанії "Владекс". Тоді Малофєєв-молодший не став заперечувати очевидного і просто відправив мене в прес-службу компанії свого батька.
У записаній розмові людина з голосом Малофєєва-старшого кілька разів згадує Vladex і розповідає, що на високому державному рівні вже підписано папір про створення "білого і пухнастого сервісу". "Так у нас же начебто був підписаний папір?" — запитує Білюченко. "У нас був підписаний папір про [те, щоб] розглянути [таку ідею]. А зараз буде вже конкретний папір", — відповідає людина з голосом Малофєєва, додаючи, що на майбутньому Східному економічному форумі (ВЕФ) у Vladex буде свій стенд.
На початку вересня 2018 року у Владивостоці стартував ВЕФ, де у Vladex дійсно був стенд зі столиками для переговорів, девізом Flagship of the Digital Economy ("Флагман цифрової економіки") і шоколадками у вигляді "золотих токенів" біржі. Тодішній радник президента РФ Сергій Глазьєв розповів про проект на сесії про цифровізацію економіки. Любитель міркувати про майбутній крах долара і самих США, він уже тоді був близький до Малофєєва, а після відходу з адміністрації президента і зовсім став одним із керівників громадського руху "Царьград". На сесії у Владивостоці він заявив, що Vladex — ні багато ні мало — створюється "відповідно до доручення нашого глави держави", особисто роздав учасникам сесії ті самі шоколадки у вигляді токенів і запросив усіх охочих на стенд Vladex для розмови з розробниками платформи — Антоном і Євгеном.
Цим Антоном, імовірно, був Антон Ньомкін, колишній співробітник управління ФСБ одного з південних регіонів: на сайті Асоціації менеджерів Росії, де Ньомкін очолював комітет з інформаційних технологій, він був позначений як "автор проекту інвестиційної системи Vladex". А Євгеном, найімовірніше, був його бізнес-партнер Євген Жуланов: на фотографії, яку Немкін виклав на своїй сторінці "ВКонтакте" з "полів" ВЕФ, він якраз стоїть разом із Жулановим і Глазьєвим. "На форумі Глазьєв звинуватив ЦБ у падінні рубля. Регулятор не виконує своїх конституційних обов’язків, віддавши курсоутворення на "відкуп фінансовим спекулянтам"", — написав Ньомкін у підписі до цього знімка, на якому всі троє доволі посміхаються.
Прізвище Жуланова я вже згадував: це земляк і бізнес-партнер того самого Дмитра Суторміна, з яким я домовлявся про похід в обмінник у "Новинському пасажі". У нього ж свого часу був і IT-бізнес із Костянтином Малофєєвим. І Васильєв, і Білюченко у своїх свідченнях стверджували, що саме команда власника "Царьграда" нібито поступово перевела на себе всі важелі управління біржею. Так, Білюченко розповідав, що з грудня 2017-го по квітень 2018-го регулярно — один-два рази на тиждень — приїжджав до Москви, де, за його твердженням, зустрічався з Жулановим та іншими технічними фахівцями, залученими для роботи на Wex. Наскільки глибоким був їхній контроль над сервісом — невідомо, але один московський адвокат навесні 2018 року розповідав мені, що допомагав великим клієнтам Wex витягувати гроші з біржі, що падала, саме через людей Малофєєва.
Але криптовалютні активи Wex залишалися під контролем Білюченка, хоча представники всесильного партнера ставили про них запитання. Наприкінці квітня "адмін" укотре приїхав до Москви і нібито вирушив до офісу Малофєєва в "Новинському пасажі" на Садовому кільці. На той момент Wex ще цілком успішно працювала, хоч і втратила позицію в топ-20 найпопулярніших криптобірж світу.
На цій зустрічі вже не обговорювалися перспективи біржі Vladex. Замість цього Білюченку запропонували віддати "холодні" гаманці біржі на дисках, які admin завжди носив із собою: вони являють собою звичайні флешки, на яких у зашифрованому вигляді зберігається інформація про криптоактиви. Білюченко нібито віддав їх, потім його повезли в приймальню ФСБ на Кузнецькому Мосту в Москві. Там admin c супроводжуючими чекали дві з половиною години, і тільки людина з великою витримкою могла не запанікувати за цей час. Нарешті, як у кіно про 1930-ті роки, його завели в кімнату, де вже сиділи кілька людей у цивільному, які потім майже годину розмовляли з Білюченком про Wex. Однак і на цьому тиск не закінчився.
"Адміну" не дозволили їхати додому, а повезли його в елітний готель Lotte на Новинському бульварі, де він провів ніч під охороною. Причому охоронець нібито хотів залишитися з Олексієм у тій самій кімнаті і тільки після його обурення взяв стілець і сів біля входу в номер. Співробітник одного із силових відомств, який потім шукав докази свідчень "адміна", розповідав мені, що дані з прилеглих вишок стільникового зв’язку засвідчили, що ледве не в сусідньому номері постійно перебувало кілька людей із нової команди біржі, включно з "Морячком".
Наступного дня, 26 квітня, Білюченка знову відвезли в "Новинський пасаж". Там від нього нібито вкотре зажадали віддати всю криптовалюту Wex, але додали ще одну деталь — мовляв, вона піде в якийсь "фонд ФСБ Росії". У підсумку кілька днів погроз мали ефект: провівши в готелі під охороною ще одну ніч і, за його словами, "побоюючись за своє життя", Білюченко погодився переказати біткоїни та іншу криптовалюту. 27 квітня його привезли в офіс поруч із готелем і запропонували показати баланс біржі. Білюченко дістав ноутбук, вставив у нього флеш-карти і запустив процес розшифровки, який тривав близько 12 годин.
Побачене на екрані не могло не вразити. Точна сума криптовалюти, яка тоді зберігалася на Wex, невідома. Білюченко у свідченнях називає цифру в $450 млн, але до цих слів варто ставитися з сумнівом — вони не підтверджуються оцінкою деяких клієнтів біржі, які вважають, що насправді активів було щонайменше вдвічі більше. І не можна забувати, що це були гроші не Винника і Білюченка, а тих, хто довірив свої заощадження Wex, — за аналогією з тим, як вкладники довіряють свої кошти банку.
У будь-якому разі, яку б суму не побачили опоненти, вони наполегливо попросили "адміна" передати їм крипту біржі. Білюченко після поїздок у ФСБ і ув’язнення в елітному готелі вже був більш поступливим і погодився, але далі в його свідченнях випливає дещо загадковий момент — начебто команда Малофєєва не зажадала від нього, щоб він переказав крипту одразу, і він полетів додому до Новосибірська, що підтверджується даними системи "Розшук-Магістраль": на його ім’я були взяті два квитки з Москви — на 26 і 27 квітня.
"Привид" у відповідь на моє запитання, чому "адміна" не спустошили одразу, поки він гаряченький, говорив про те, що, можливо, у людей Малофєєва просто не було достатньої кількості надійних криптогаманців для приймання активів. Але через два тижні, у середині травня, Білюченко повернувся до столиці. У тому самому "Новинському пасажі" нібито і відбувся переказ криптовалюти на нові гаманці, після чого "адміна" відпустили до Новосибірська, як випливає з його свідчень. У "Розыск- Магистрали" зазначено, що на 15 травня у Білюченка було два куплені квитки до Москви і — ймовірно, про всяк випадок — три зворотні, на 17-те, 18-те і 19-те числа. Показання "адміна" побічно підтверджуються даними порталів, що відстежують криптовалютні транзакції: 16 травня з відомих гаманців біржі було переведено 30 тис. біткоїнів і 700 тис. лайткоїнів. За курсами на середину травня 2018 року в сумі вони коштували приблизно $350 млн.
Однак крім криптовалюти у Білюченка був другий цінний актив — база користувачів біржі, без якої криптомайданчик не може працювати. Змусити Білюченка віддати її було метою наступної стадії цієї спецоперації. "Базу здати все одно доведеться. Це не я, це держава. А те, що не здав державі і на волі, так тільки тому, що за тебе вписуються. […] Якщо ти працюєш на велику історію, яка потрібна державі, у цьому випадку до тебе зовсім інший підхід. […] А хто тебе знає, може, ти там прокручуєш "Аль-Каїду", Навального?" — говорить на записі двогодинної розмови людина з голосом Малофєєва.
Судячи з контексту, розмова могла відбутися в середині літа 2018 року: співрозмовники обговорюють моє розслідування в журналі РБК про те, що "Морячок" купує Wex. Після цієї бесіди Білюченко, згідно з його свідченнями, знову вирушив у приймальню ФСБ на Кузнецькому Мосту. Цього разу з ним розмовляли двоє чоловіків, які представилися співробітниками ФСБ з іменами Ігор і Григорій. Бесіда тривала п’ять годин, від Білюченка знову вимагали передати базу користувачів Wex і погрожували йому кримінальною справою за статтею "Шпигунство".
Він, злякавшись, погодився, але заявив, що за базою йому потрібно їхати в Новосибірськ. Але після повернення замкнувся у своєму заміському будинку і в Москву не поїхав. Тоді за кілька днів ті самі співробітники ФСБ Ігор і Григорій нібито приїхали до Білюченка додому в Новосибірськ з обшуком, вилучили комп’ютери, телефони та зовнішні носії, на яких, зокрема, зберігалися вся технічна архітектура і "гарячі" гаманці біржі, розповідав він у свідченнях. Саме ці гаманці використовувалися в поточних обмінних операціях на майданчику. Розшифрувати ці носії, як стверджував "Привид", чекісти Ігор і Григорій — або ті, в чиїх інтересах вони завітали до Новосибірська, — не змогли, і Білюченко, зважаючи на все, зберіг контроль і над базою, і щонайменше над "гарячими" гаманцями (а можливо, й іншими активами BTC-e/Wex). З цієї причини деякі клієнти біржі вважають його шахраєм, який привласнив їхні кошти, хоча готові припустити, що його версія краху Wex правдива. "Якби "адмін" оголосив публічно, що його притиснули, гроші забрали, у нього залишилося стільки-то і він їх розділить між клієнтами, то більшість би зрозуміла його, я впевнений. А він їх собі залишив", — пояснював мені своє поточне ставлення до Білюченка один з активних клієнтів майданчика.
Незважаючи на два візити в приймальню ФСБ, у 2018 році формальних претензій з боку самої "контори" до Білюченка, можливо, і не було. Призначити зустріч у приймальні ФСБ може будь-який чинний співробітник служби, потрібно лише узгодити це на рівні начальника відділу. І коли Білюченко у свідченнях у поліції розповів, як його двічі "маринували" в будівлі на Кузнецькому Мосту, то управління "М" ФСБ (контррозвідувальне забезпечення правоохоронної системи) начебто навіть проводило перевірку, хто й навіщо використовував приймальню для бесід із Білюченком, запевняв мене співробітник іншої, конкуруючої силової структури. Судячи з усього, не було планів і створювати криптовалютний "фонд ФСБ": його, імовірно, вигадали, щоб задавити "адміна" страшними словами і назвами і переконати віддати активи і базу користувачів.
Якщо припустити, що за всім цим стояли люди Малофєєва, їхньою стратегією з поступового видавлювання Білюченка з управління біржею можна тільки захопитися. Адже фактично всі ці сотні мільйонів доларів криптоактивів буквально лежали на землі: більшість користувачів BTC-e/Wex були анонімами, яким не було чого пред’явити для доказу того, що на біржі зберігалися саме їхні гроші. Згадка держави, бесіди у ФСБ і постійний тиск мали налякати "адміна" і змусити його віддати активи і базу клієнтів — чудову основу для запуску власної криптоплатформи. Принаймні таку версію у своїх свідченнях просував сам Білюченко.
Сама Wex за такого підходу не потрібна. Уже в липні, коли біржа ні хитко ні валко, але працювала, людина з голосом Малофєєва натякала Білюченку, що майданчик можна закривати. "У травні я тобі […] говорив про те, що ми повинні працювати, що всі рішення повинен ухвалювати я. Я тобі говорив? Говорив. А ти кудись поїхав. Довго не приїжджав. У цей час відбуваються різні події. Світ не стоїть же на місці. […] Я кажу: "Мені векс не потрібен, ми його закриваємо". Рухне він сам, не сам, мене це не стосується".
"Закривати сервіс, робочий, який приносить дохід?!" — дивується Білюченко на записі. "Слухай, такий дохід, який він приносить, краще б він не приносив", — парирує його співрозмовник. До кінця року біржа перестала існувати фізично: закінчився термін реєстрації домену в зоні nz, і не знайшлося нікого, хто захотів би його продовжити. Порожню оболонку — сінгапурську юрособу — купив "Морячок" і став тиснути на Білюченка, щоб той віддав йому решту криптоактивів. Я бачився з Хавченком на початку весни 2019 року в московському стейк-хаусі, де той за звичкою глушив віскі, але не сильно п’янів і розповідав, що активи Wex, на його думку, забрав не Малофєєв, а "адмін". І що він, як офіційний власник майданчика, тепер буде їх повертати.
Через півтора місяця, наприкінці квітня, "Морячок" із кількома чоловіками під’їхав до заміського будинку Білюченка під Новосибірськом і, зателефонувавши в домофон, сильно налякав дружину засновника BTC-e. Потім було кілька напружених днів: Білюченко і Хавченко спілкувалися телефоном, люди "Морячка" чергували біля будинку "адміна", але той уже найняв власну охорону. У матеріалах кримінальної справи є розшифровки розмов між ними: це довгі і важкі суперечки про те, хто винен у розвалі Wex і в кого в підсумку зберігається дві третини криптовалюти з майданчика. Білюченко звинувачує Малофєєва і каже, що "Морячок" з’явився в цій історії як номінальна фігура і своєрідна "теплова ракета", що має відволікти увагу клієнтів від фігури засновника "Царьграда". А Хавченко наголошує, що він — самостійна фігура і навіть особисто не знайомий з Малофєєвим.
Ось один із їхніх діалогів.
Білюченко: Я тобі на початку розмови розповів чітке розуміння ситуації. Начебто навіть докладно, що і як було. Я можу ще раз повторити.
"Морячок": Льоше, ось дивись. У мене є інша інформація, скільки ти віддав Кості [Малофєєву].
Білюченко: Яка інформація? Поясни мені. Що за інформація? Я щойно розповів тобі, яка в мене інформація.
"Морячок": Добре. Скажи мені в цифрах: скільки ти віддав Кості?
Білюченко: Костя забрав усю крипту, а потім приїхали з ЦІБи [співробітники Центру інформаційної безпеки ФСБ] і забрали в мене ноутбук з усіма даними до біржі. Це збігається з твоєю інформацією?
"Морячок": Ні.
Білюченко: Костя ж забрав крипту. Ти ж про це знаєш?
Морячок: Я знаю, скільки він забрав. За моєю інформацією — це мала, найменша дещиця всього, що потім зникло. Розчинилося.
Це досить показовий діалог, який дає зрозуміти, що в історії краху BTC-e недоговорюють обидві сторони.
Білюченко явно зберіг під своїм контролем частину криптовалюти біржі, хоча й послідовно вдавав із себе виключно жертву, і я, зізнаюся, в якийсь момент перестав критично ставитися до його версії. 2020 року адвокат Сергій Шугаєв, який спочатку з’явився в історії з біржею на запрошення "Морячка" для допомоги клієнтам, замовив експертизу рухів за гаманцями, які раніше пов’язували з BTC-e і Wex. З неї випливає, що на момент аналізу на них, як і раніше, лежали недоторканими біткоїни, лайткоїни та ефір майже на $600 млн за курсом того часу.
Хто їх контролює — питання, на яке кожна сторона дає свою відповідь. Так само як і на питання, куди пішли майже 350 млн, відправлених з гаманців BTC-e/Wex у середині травня 2018 року, коли Білюченко, за його словами, погодився розлучитися з активами біржі. Сліди закінчуються на гаманцях відомих бірж на кшталт Binance: отже, в теорії правоохоронні органи могли б запитати в адміністрації, на кого були зареєстровані ці акаунти, куди далі йшли гроші і через які обмінники виводилися в кеш. Але мені невідомо, чи подавав хто-небудь такий запит, хоча та сама біржа Binance співпрацює з російською владою і, згідно з розслідуванням Reuters, передавала дані про криптовалютні пожертвування команді Олексія Навального.
Востаннє я бачив "Морячка" в листопаді 2019 року, напередодні виходу нового розслідування, де я детально розповів про свідчення "адміна". Він підтвердив, що дійсно з групою міцних товаришів приїжджав у Новосибірськ до Білюченка. Як і раніше, звинувачував у всьому "адміна" і, як мені здалося, був менш люб’язним, ніж зазвичай. Я потиснув його руку з обрубками пальців і, поки йшов до метро, кілька разів озирався. Через кілька днів вийшов мій текст, і про BTC-e, Wex, "Морячка", Немкіна і Малофєєва дізналася, без перебільшення, вся країна. Але не тому, що розслідування стало якимось особливо популярним, — його публікація призвела до несподіваних, але досить драматичних наслідків.